E-catalog        

Библиогр.: 10 назв.

Стаття присвячена феномену угорських русинів у працях українського академіка початку ХХ ст. Володимира Гнатюка. Проблема розглядається з використанням принципу В. Дильтея Wirkungszusammenhang (комплексу взаємодій), а також ідеї часових пластів В. Козеллека та теорії археології знання М. Фуко. Фундаментальною методологією дослідження є історична герменевтика. Увагу зосереджено на різні сфери буття і життєдіяльності угорських русинів: історичну, релігійну, культурологічну, етнографічну, філологічну, психологічну та ін. На історичному рівні згідно з науковими інтересами В. Гнатюка центральним предметом постає походження і витоки русинів на території Угорщини. Розглянуто багато історичних джерел стосовно цього питання і дискусії учених кінця ХІХ – початку ХХ ст. Аспекти релігійних і культурних особливостей етносу викладаються у фокусі праць В. Гнатюка «Русинські поселення в Бачці» (1898), «Словаки чи русини?» (1901), «Етнографічні матеріали з Угорської Руси» (1897–1911) та ін. Автор підкреслює проблему національної ідентичності угорських русинів в осмисленні багатьох істориків, лінгвістів, етнографів та ін., а також на основі свідчень представників різних соціальних груп етносу. Широка філологічна сфера представлена на кількох рівнях. Першою і найбільш гострою постає проблема автентичності русинської мови як специфічного діалекту з його фонетичними, лексичними, семантичними особливостями та його місця в системі інших слов’янських