E-catalog        

Библиогр.: 34 назв.

У статті здійснено аналіз стереотипного представлення образів тваринного світу на матеріалі русинських фразеологізмів у проекції на психокогнітивні структури етносвідомості. Установлено, що зооморфна метафоризація має подвійну природу: спочатку тварині приписують людські характеристики, а потім людину розглядають крізь призму ознак тварини. Здатність до метафоричної номінації індивіда в фразеологічній картині світу виявляють передовсім назви свійських тварин. Стереотипізація тваринного світу в русинській фразеології ґрунтується на антропоморфній аналогізації: зооніми використовують на позначення психоемоційного, фізіологічного станів людини, її характеристики. Досить продуктивно зооніми функціонують у парадоксальних зворотах, які віддзеркалюють народний гумор, слугують креативними чинниками створення дотепу. У семантиці зооморфних метафор домінує пейоративна емоційно-оцінна ознака як один із найбільш потужних експресивних засобів, спрямованих на пониження статусу адресата. Негативно-оцінна зооморфна номінація пов’язана передовсім із тими рисами характеру, поведінки, інтелекту, фізичних чи психологічних особливостей, соціального статусу людини, які уподібнюють її до тварини. Зооніми використовують для позначення відношень простору, часу, міри та кількості. Фразеологічна стереотипізація тваринного світу русинами пов’язана з наївними віруваннями, прикметами, міфами. Зооніми як стереотипи оцінки функціонують у лайливих прокляттях або жартівливих побажаннях різних негараздів. Мовне представлення зоонімів-стереотипів засвідчує нерозривний зв’язок між мовою, культурою та етносом, відтворює характерні риси русинського менталітету.