E-catalog        

Библиогр.: 45 назв.

У даній статті проаналізовано інформаційну діяльність товариства «Просвіта» та Общества имени А. Духновича, що провадилася серед русинського населення Підкарпатської Русі у міжвоєнний період. За вихідну точку було обрано сучасні погляди на ведення пропагандистського впливу, а саме: хто, на кого, якими методами та засобами? З’ясовано, що обидва товариства були подібними за структурою, а їхніми членами стали представники інтелігенції відповідно з українофільськими та русофільськими поглядами. До них також долучилися представники еміграції та місцеве населення. При з’ясуванні характеристик русинської аудиторії було виявлено, по-перше, що освітній рівень більшості населення краю був доволі низьким. По-друге, що значна частина мешканців Підкарпатської Русі не мала певності щодо власної ідентифікації як із русинською національністю, так і з релігійною приналежністю. Визначено, що основними формами донесення інформації були друковані видання, усне та радіомовлення. Найчастіше товариства послуговувалися поліграфічними засобами донесення агітації, оскільки вони були найдоступнішими у виготовленні. Доволі продуктивним виявилося усне мовлення, оскільки не потребувало значних грошових витрат. Застосування радіо було доволі обмеженим через відсутність апаратури для прийому. Авторське бачення методів пропагандистського впливу розкривається шляхом аналізу змісту окремих епізодів, інформаційних та наочних матеріалів з тогочасного суспільно-політичного життя Карпатської Русі та діяльності товариства «Просвіта» та Общества имени А. Духновича. До методів пропаганди варто віднести переконання, навіювання, маніпуляцію та дезінформацію. Проте вважаємо, що про їхнє застосування можна говорити лише умовно, оскільки тоді техніки ведення пропаганди у сучасному її розумінні ще не було. А представники досліджуваних нами товариств працювали відповідно до власного розуміння способів агітації та реагуючи на потреби в інформації русинської громади.