E-catalog        

Библиогр.: 15 назв.

Вивчення міжетнічних відносин крізь призму его-документів створює можливість виявити домінантні етнічні стереотипи, відтворити автентичний образ «Іншого». Актуальність такого підходу до історії русинів зумовлена етноконфесійним розмаїттям Австро-Угорської імперії. Джерельну базу дослідження становлять щоденники письменниці- початківця Ольги Кобилянської. У повсякденності м. Кімполунга на Буковині русини контактували з євреями, німцями, поляками та румунами. Першими і частіше за інші нації Ольгою згадувано євреїв. Стереотипність образу єврея виявляє його деіндивідуалізація, виражена семантикою збірності, чим підкреслено виняткову замкнутість нації. Факт її закоханості в єврея і сподівання на заміжжя не усунули осудливі конотації в дискурсі про них. Образ німця в щоденниках утілюють молоді чоловіки. Приваблива зовнішність германців підкреслює їхній професіоналізм, культурність, вихованість, інтелігентність і моральність. «Інший» з Німеччини в очах буковинської русинки здатний затьмарити всіх місцевих. Опис поляків представлено сім’єю католиків Сербинських, чиє сусідство з Кобилянської визначило домашній характер відносин і позитивну тональність. Католицький священик і офіцер – персоніфікація нації в щоденниках – в осмисленні Ольги наділені природною красою, класичними пропорціями, культурністю, вихованістю. Емоційно в дівочому его-наративі вибурхнуло негативне ставлення до румунів. Факт непристойної поведінки з їхнього боку Кобилянська розцінює як приниження за національною ознакою.